Круглий стіл 16 липня: тези та презентації учасників

IMG_0893

У четвер, 16 липня, Незалежна Група Макроекономічного Аналізу та Прогнозування (IMF Group) за сприяння Державної служби геодезії, картографії та кадастру України на чолі з Головою, Максимом Мартинюком, продовжила проведення Круглих столів з аграрної та сільськогосподарської проблематики. Цього разу експертне співтовариство зосередило свою увагу на низці питань в рамках теми «Зарубіжний досвід: Історія розвитку реформ та трансформацій на земельних ринках Східної Європи».

Захід було розпочато виступом пана Стефана Вербунта, Постійного Радника проекту «Твіннінг», що запропонував присутнім загальний огляд принципів ЄС для ринку земель (презентація).

Проект «Твіннінг» вже довго і успішно надає допомогу  у розвитку відкритого і прозорого ринку сільськогосподарських земель в Україні, і пан Вербунт наголосив на важливості функціонуючого ринку земель для активного розвитку бізнесу.

IMG_0924

ЄС дотримується так званого принципу “відкритого ринку”, який стосується усіх ринків, у тому числі ринку земель і включає такі складові, як рівноправне ставлення до різних суб’єктів ринку, відсутність дискримінації, пропорційність, прозорість, відкритість та забезпечення конкуренції.

Cеред основних напрямків реформування земельної сфери України пан Вербунт назвав, по-перше, належне управління; по-друге, створення оновленого кадастру, і, по-третє, консолідацію земель.

Ці заходи, на його думку, зможуть пом’якшити наслідки захоплення земель, що має місце внаслідок урбанізації. Також це допоможе забезпечити харчову безпеку та стимулювати виробництво, а у перспективі – обмежити тіньову економіку. Такі кроки потребуватимуть грунтовних змін у технічних підходіх та всередині організацій.

Пан експерт приділив значну частину свого виступу поняттю ефективного управління: власне, він визначає управління як «процес прийняття рішень та процес, шляхом якого рішення реалізуються або залишаються лише на рівні плану, тобто не реалізуються». Концепція «належного управління» базується на фундаменті відповідальності урядів та органів управління щодо задоволення потреб широких верств населення, а не окремих груп суспільства.

Принципи належного управління складаються з таких елементів: підзвітність, прозорість, верховенство права, належне реагування, неупередженість та залучення у процеси, продуктивність та ефективність, і, нарешті, можливість участі у прийнятті рішень.

У свою чергу, незадовільне управління одразу породжує цілу низку проблем та негараздів: невпевненість у володінні землею, пов’язані з цим конфлікти, високі витрати на операції з земельними ділянками, збільшення кількості тіньових операцій із землею, проблеми з реєстрацією ділянок, зменшення інвестицій у приватний сектор. Також це може призводити до захоплення земель та спрощувати незаконну передачу земель державної власності.

Чітку кадастрову систему можна впровадити шляхом фінансування сільськогосподарської діяльності через відшкодування витрат, а також шляхом запровадження плати для користувачів землею. При цьому важливо забезпечувати точність інформації про нерухомість, гарантувати прозорість процедури коригування помилок (яких все одно не вдасться уникнути повністю).

IMG_0974

Для створення функціонуючого ринку земель (з метою подальшої його консолідації) потрібен багаторічний план  розвитку сільських територій,  фінансування (якщо не урядом, то приватними партнерами), залучення різноманітних зацікавлених сторін, тобто диверсифікація учасників, якісний та наповнений Кадастр та прозоре управління процесом. До того ж, консолідація земель повинна регулюватися законом.

За словами експерта, процес консолідації сільськогосподарських земель проводиться для покращення структури, складу угідь, конфігурації та розміру земельних ділянок сільськогосподарського призначення та використання земельних масивів для забезпечення формування сталого землекористування.

Отже, підбиваючи підсумок свого виступу, пан Вербунт перерахував такі рекомендації для проведення аграрної реформи в Україні: по-перше, потрібно чітко визначитись з цілями, по-друге, забезпечити відкритий і прозорий процес залучення зацікавлених сторін. До того ж, на місцевому рівні необхідно забезпечити ретельне управління та провести успішний пілотний проект, який пізніше можна використовувати його, як приклад.

Річард Розвадовскі, керівник проекту DANIDA (Програма Сусідства Міністерства Закордонних Справ Данії), представив присутнім доповідь на тему «Розвиток ринку земель в Україні на основі польського досвіду» (презентація). Пан Розвадовскі розпочав з того, що Україна, безперечно, є великим експортером сільськогосподарської продукції, який, тим не менш, має проблеми з конкурентним полем. До того ж, Україна, як і більшість пострадянських держав, успадкувала принцип «розпаювання землі», що призвело до певної фрагментації ринку. У Польші ж було створено більш життєздатні аграрні господарства максимальним розміром до 2 тисяч гектарів. Близько 25% державних земель було продано або здано в оренду. Будь-хто, хто був останнім часом у Польщі, міг впевнитись, що сільське господарство знаходиться в країні на підйомі – частково, звісно, завдяки субсидіям з ЄС, але здебільшого все-таки через доволі високу конкурентоздатність польської продукції.

IMG_0941

Середній розмір земельної ділянки, звісно, є різним для у різних державах: наприклад, у Польщі це 8 гектарів, у інших країнах ЄС – 45 гектарів, у США – 95 гектарів. Найбільша ферма, з якою довелося працювати експерту – це ферма площею в 60 тисяч гектарів, що є, за його словами, доволі складним для управління об’єктом. Водночас існує окрема категорія «великих ферм», що у Польщі складають від 100 до 1000 гектарів, у ЄС – від 200 до 500, а в США – від 1000 до 2000 гектарів.

Потрібно взяти до уваги, що вартість робочої сили у багатьох країнах Європи (навіть, наприклад, у Великобританії) є нижчою, ніж в Україні – через більшу середню ефективність роботи кожної окремої людини чи колективу працівників.

За даними статистики, у 2014 році основні агрохолдинги показали збиткові результати: серед них Raiz, Agrogeneration, IMC, MHP, Mriya, LandCom тощо. Заради справедливості варто зазначити, що не всі великі агрохолдинги знаходяться у такому проблемному стані, але тенденція до накопичення боргу та збитковості зберігається.

Україні дійсно потрібен сильний сільськогосподарський ринок, але як його збудувати – зрозуміло не всім. На думку пана Розвадовскі, приватне фермерство наразі занадто слабке, тому потрібно створити систему фінансових внесків для малих та середніх підприємств, створити для них систему оренди, виставляти на аукціон землі державної власності для існуючих приватних фермерів з прилеглих районів, наприклад, з обмеженнями на перепродаж. Ціну при цьому варто встановлювати за найвищою ставкою, даючи до трьох років на виплату.

IMG_0971

У свою чергу, агрохолдинги повинні, за словами експерта, зробити облік своєї діяльності максимально прозорим, наймаючи для оцінки приватні компанії на основі тендеру, сприяти розвитку малих та середніх підприємств, що, на противагу стереотипам, не зашкодить самим агрохолдингам, а навпаки, приведе до оздоровлення ринку та створення більш сприятливих умов для них самих.

Павло Коваль, незалежний експерт у сфері економіки фінансів і управління, заступник директора Інституту економіки та менеджменту АПК Київського національного економічного університету поцікавився, як давно широко вже відомий принцип сталості став основним у функціонуванні аграрного ринку ЄС.

IMG_0973

Відповіддю на це питання стало коротке зауваження пана Вербунта про те, концепція сталого розвитку – мало не єдиний шлях розвитку, що має право на існування. Залишати після себе державу потрібно в тому вигляді, в якому ми отримали її від наших попередників. Правильними кроками у середньостроковій перспективі буде забезпечення виконання прав власників та створення сприятливого інвестиційного клімату. При цьому необхідно враховувати демографічну складову, зокрема, процес пришвидшеної урбанізації, особливо серед молодого населення. У молоді повинен бути реальний стимул залишатися в селі та працювати на землі, а не деструктивні за своїми масштабами плани будь-що перебратися до міст, покинувши чи продавши за безцінь земельні ділянки у сільській місцевості.

Павло Кулинич, юридичний радник Проекту USAID «АгроІнвест», поцікавився питанням консолідації земель, зокрема, варіантом, коли ця консолідація є примусовою – які складнощі та підводні камені це може містити.

IMG_0968

Виходячи з відповідей експертів, у Нідерландах процес консолідації дійсно є обов’язковим – відповідні рішення приймає уряд, а власники землі отримують адекватне грошове відшкодування відповідно до рівня ринкових цін на момент консолідації. Схожий механізм діє у Німеччині та Франції, і, звісно, не викликає захвату у землевласників, але доводить свою ефективність у перспективі.

У Польщі концентрація фермерських господарств зосереджена у північно-західній частині країни, тому питання консолідації є найбільш гострим саме у цій частині держави. Немає спеціальної програми від держави, що впроваджувала б обов’язкову консолідацію, причому пробні програми добровільного обміну земельними ділянками, що діяли певний час, себе не виправдали.

Питання пана Олександра Жемойди, виконавчого директора асоціації  “Український клуб аграрного бізнесу” стосувалось протиріччя з приводу ринку землі та ставлення до великих аграрних формувань. З одного боку, великі аграрні компанії нібито готові купувати землю, але майже всі з них несуть величезні збитки і не будуть в змозі брати активну участь у перебігу ринкових процесів. Яка частина українського аграрного виробництва має залишитись за великими компаніями, а яка має бути перерозподілена?

IMG_0990

Пан Розвадовскі відповів, що  потрібно націленими на те, щоб встановлені правила були одні на всіх. Наразі ситуація у цьому сенсі не є паритетною, адже малі компанії не мають достатнього доступу до фінансування, але це не значить, що абсолютно всі великі компанії позбавлені фінансових труднощів. Якщо зняти мораторій, деякі з агрохолдингів знайдуть можливість отримати фінансування, вони зможуть вигідно інвестувати у купівлю землі.

Пан Жемойда зазначив, що великі аграрні компанії зараз не є домінуючими у структурі українського аграрного ринку і не являють собою загрози; більша частина ринку зайнята компаніями середнього розміру і їм приділяється об’єктивно недостатньо уваги. Вони мають змогу придбати близько 4 мільйонів гектарів землі, що складає 10% ринку. З одного боку, ми хочемо високу ціну на землю, але водночас ми хочемо розвитку малого та середнього бізнесу, які таку високу ціну платити не зможуть.

Михайло Кухар, модератор дискусії, зробив посилання на світову практику, яка показує, що менші господарства платять більшу ціну за землю, тому протиріччя тут немає.

IMG_0994

Питання пана Андрія Мартина, завідувача кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України стосувалось ролі аграрного сектору у структурі економіки кожної з обговорюваних країн ті ціль аграрного бізнесу в цих державах Чи велика в них соціальна складова?

IMG_0996

Стефан Вербунт: Нідерланди – одна з найбільш густонаселених держав у Європі (на один квадратний кілометр площі припадає до 250 осіб), і це напряму впливає на правила розвитку сільського господарства. Звісно, Нідерланди рухаються у напрямку покращення продуктивності та розвитку інновацій у галузі. Середня ціна землі у цій країні складає 40 тисяч євро за гектар, а максимальний показник може складати до 120 тисяч євро. Саме цією щільністю населення ситуація у Нідерландах відрізняється від української, і тому там набагато жорсткіше законодавство щодо використання хімікатів, добрив, пестицидів тощо, що робить умови ведення сільськогосподарського бізнесу набагато більш вимогливими. Проте нідерландський уряд приділяє багато уваги життєзабезпеченню сільських районів, на відміну від керівництва України.

Ще одна відмінність між умовами двох країн полягає в тому, що територія Нідерландів розташована у дельтах кількох річок: через це існує велика загроза підтоплень, тому сільським господарством необхідно займатись на надзвичайно високому технологічному рівні.

IMG_1004

 

Сделать репост
  • 33
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    33
    Shares